Що таке інвестфонд?

Згідно з «Енциклопедією особистих фінансів», інвестиційний фонд - це інвестиційний інститут, ресурси якого утворюються за рахунок випуску власних цінних паперів і продажу їх дрібним інвесторам з метою залучення заощаджень широких верств населення. Кошти вкладаються від імені інвесторів в цінні папери держави, інших компаній, в банківські внески.

Виходячи з економічної суті інвестиційного фонду, чинне українське законодавство використовує поняття інститут спільного інвестування і трактує його як – корпоративний або пайовий інвестиційний фонд, який об'єднує (залучає) грошові кошти інвесторів для подальшого інвестування в цінні папери інших емітентів, корпоративні права і нерухомість з метою отримання прибутку.

Інвестиційні фонди – один з найпоширеніших і відоміших засобів колективного вкладення грошових коштів у сучасному світі, оскільки об'єднання коштів багатьох вкладників дозволяє істотно розширити спектр інвестиційних можливостей і здійснювати управління цими коштами ефективніше і професійніше. Через придбання цінних паперів фонду, інвестор стає учасником фонду і отримує свою частку в його активах. Дохід від інвестицій формується за рахунок зростання вартості об'єктів інвестицій фонду, що знаходить віддзеркалення в зростанні курсової вартості цінних паперів, емітованих фондом (інвестиційних сертифікатів або акцій).

Розрізняють корпоративні і пайові інвестиційні фонди.

Корпоративний інвестиційний фонд – це інститут спільного інвестування, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і здійснює винятковий вид діяльності, – діяльність по спільному інвестуванню.

Пайовий інвестиційний фонд – це активи, які належать інвесторам на правах спільної пайової власності, знаходяться під управлінням компанії з управлінню активами (КУА), і облік котрих КУА здійснює окремо від результатів своєї господарської діяльності. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

Залежно від порядку здійснення діяльності інвестиційні фонди можуть бути: могут быть:

• відкриті, якщо фонд (або компанія з управлінню активами) бере на себе зобов'язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвестора викуп цінних паперів, емітентом яких є фонд (або КУА);
• інтервальні, якщо фонд (або компанія з управлінню активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвестора викуп цінних паперів, емітентом яких є фонд (або КУА) впродовж обумовленого в проспекті емісії терміну, але не рідше, ніж один раз на рік;
• закриті, якщо фонд (або компанія з управлінню активами) не бере на себе зобов'язання по викупу цінних паперів, емітентом яких є фонд (або КУА) до моменту його реорганізації або ліквідації.

Дивіденди по цінних паперах відкритого та інтервального інвестиційного фонду не нараховуються і не сплачуються.

Інвестиційні фонди можуть бути строковими і безстроковими:

• строковий інвестиційний фонд створюється на певний термін, встановлений в проспекті емісії, після закінчення якого фонд ліквідується, або реорганізується;
• безстроковий інвестиційний фонд створюється на невизначений термін.

Інвестиційний фонд закритого типу може бути тільки строковим.

Виділяють диверсифіковані фонди і недиверсифіковані.

До диверсифікованих відносять інвестиційний фонд, якщо він відповідає наступним умовам:

• кількість цінних паперів одного емітента в активах не перевищує 10% від загального об'єму їх емісії;
• сумарна вартість цінних паперів, які складають активи фонду в кількості більше, ніж 5% від загального об'єму емісії, на момент їх придбання не перевищує 40% вартості чистих активів фонду;
• не менше як 80% загальній вартості активів фонду – це грошові кошти, ощадні сертифікати, облігації підприємств і облігації місцевої позики, державні цінні папери, а також цінні папери, допущені до торгів на фондовій біржі або в торгово-інформаційній системі.

Інвестиційні фонди, які не мають усіх ознак диверсифікованого інвестиційного фонду є недиверсифікованими.

Українське законодавство виділяє ще один вид інвестиційних фондів – венчурний інвестиційний фонд.
Це недиверсифікований інвестиційний фонд закритого типу, який здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів, і активи якого більш ніж на 50% складаються з корпоративних прав і цінних паперів, які не допущені на фондову біржу.
Учасниками венчурного інвестиційного фонду можуть бути тільки юридичні особи.

Переваги інвестиційних фондів.

Дохідність і доступність. Головна перевага інвестиційного фонду полягає в тому, що він дає можливість окремому інвесторові при порівняно малих витратах отримувати таку ж саму користь від вкладень в цінні папери як і великі інвестори, — банки, компанії. При цьому показники дохідності інвестиційних фондів, як правило, істотно перевищують депозитний відсоток.

Серед інших переваг інвестиційних фондів необхідно відзначити:

Професійний менеджмент. Процес ухвалення рішень з управління інвестиційним портфелем багатостадійний і є результатом роботи цілої групи професіоналів компанії з управлінню активами – фінансових аналітиків, менеджерів з ризику, керівників портфелів.
Крім того, у розпорядженні КУА знаходяться усі необхідні аналітичні матеріали, включаючи оперативну інформацію щодо динаміки фондових ринків, що дозволяє здійснювати управління інвестиційним портфелем з найбільшою ефективністю і найменшим ризиком.

Диверсифікація.. Ризик зниження вартості інвестиційних активів мінімізується за рахунок подвійної диверсифікації: розподілу коштів фонду серед різних фінансових інструментів (акції, облігації, корпоративні права і т.д.); розподіл коштів фонду серед різних емітентів в межах кожного з фінансових інструментів (акції різних компаній, облігації корпоративні, органів місцевого самоврядування, державні і т.д.). Диверсифікація за наявності негативних кореляційних зв'язків дозволяє уникнути різких коливань вартості активів фонду: коли одні інвестиції падають в ціні, інші підніматимуться.

Ліквідність.. Ліквідність відкритих інвестиційних фондів дозволяє інвесторам швидко реалізувати цінні папери фонду і вилучити інвестовані грошові кошти протягом 3 банківських днів. Можливість вибору стратегії інвестування. Компанії з управління активами, як правило, пропонують своїм інвесторам декілька видів інвестиційних фондів, що відрізняються своїми інвестиційними стратегіями. Деякі фонди інвестують тільки в конкретний сектор, інші – спеціалізуються на певних фінансових інструментах (облігаційні фонди, фонди акцій і т.д.). Головними критеріями диференціації стратегій є дохідність і ризик.